Правова основа, поняття та види господарського договору

Легальне визначення господарсько-договірних зобов'язань закріплене у ст. 179 Господарського кодексу України. Це майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господа­рювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами — юридичними особами на підставі господарських договорів.

Підставою виникнення господарсько-договірного зобов'язання є господарський договір. Законодавство не містить легального визначення поняття «господарський договір», однак ст. 626 Цивіль­ного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Категорії «договір» і «господарський договір» співвідносяться як загальне та особливе. Під господарським договором розуміється угода майнового характеру між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами — юридичними особами, що встановлює, змінює або припиняє права та обов'язки сторін при здійсненні господарської діяльності.

Господарський договір — це регулятор конкретних господар­ських відносин між суб'єктами господарської діяльності, підстава виникнення господарсько-договірних зобов'язань.

Господарський договір — це угода суб'єктів господарювання, що спрямована на встановлення, зміну або припинення між ними господарських зобов'язань і передбачає їхнє співробітництво в досягненні визначених нею господарських (комерційних) резуль­татів.

Господарський договір — це правовий документ, у якому фік­сується факт угоди та зміст зобов'язань сторін.

Різноманітність господарської діяльності обумовлює широке коло господарських договорів. Тому їх класифікують за кількома критеріями.

1. За суб'єктним складом:

двосторонні (поставка продукції, купівля-продаж);

багатосторонні договори (договір лізингу).

2. Залежно від розподілу прав і обов'язків:

односторонньо-зобов'язуючі (тільки одна сторона зобов'язана вчинити певні дії на користь іншої, а остання має лише права — договір позики);



двосторонньо-зобов'язуючі (обидві сторони пов'язані взаєм­ними правами та обов'язками — договір купівлі-продажу).

3. Залежно від характеру переміщення матеріальних благ:

відплатні — дія однієї сторони обов'язково потребує відпо­відної майнової дії іншої (купівля-продаж, постачання);

безоплатні — надання майна здійснюється лише однією сто­роною без одержання зустрічного надання від другої сторони (до­говір безоплатного користування майном).

4. Залежно від юридичної підстави укладення договору:

плановані — укладаються на підставі державних замовлень, обов'язкових для прийняття певними господарськими суб'єктами: державними підприємствами, підприємствами-монополістами;

регульовані — укладаються на підставі господарських намірів сторін, юридично виражених істотними умовами договорів.

5. Залежно від способу та часу виникнення правовідносин:

консенсуальні — для їх укладання необхідне узгодження волі сторін щодо всіх істотних умов (договір купівлі-продажу, поста­чання);

реальні — для їх укладання необхідні не тільки узгодження волі сторін, а й виконання певних дій: передача речі — об'єкта договору (договір позики, договір перевезення).

6. За способом оферти і визначення змісту:

1) договори приєднання — це договори, у яких одна сторона заздалегідь встановлює істотні умови майбутнього договору. Іншій стороні залишається або прийняти їх, або не вступати в договір (перевезення вантажів, страхування тощо);

2) договори, зміст яких сторони визначають при їх укладанні.

7. За регулятивними функціями:

1) попередній договір — це договір, що визначає умови, на яких сторони зобов'язуються у певний строк укласти в майбутньому господарський договір. Такий договір породжує обов'язок укла­сти до певного строку основний договір, а при ухиленні від його
укладання — відшкодувати збитки потерпілій стороні;

2) основний договір — це договір, укладання якого передбачено попереднім договором.

8. Залежно від періодів виконання обов’язків:

1) генеральні договори — укладаються на весь період діяль­ності, яка регулюється. Генеральний договір визначає істотні умови співробітництва сторін протягом усього періоду здійснення відпо­відної діяльності, (будівництво АЕС);

2) поточні (разові) договори — укладаються на підставі гене­рального договору як такі, що розраховані на короткі проміжки часу. Поточні договори, як правило, не включають умов, не перед­бачених генеральним договором, а лише їх конкретизують.


4194334549094299.html
4194383748630031.html
    PR.RU™